НОВИНА 17 БЕРЕЗНЯ 2013

Зима, морози, Еридаг 2013 року

Зима 2013 року видалася дуже продуктивною. Нам вдалося протестувати намети та спальники Red Point в досить складних умовах ( за низьких температур і багатьох снігопадів), зимових стінних сходжень, в рамках Зимового чемпіонату України з альпінізму. А допомогли нам у цій нелегкій справі – наші однодумці, команда альпклубу «Одеса» – Сергій Максименко, Олександр Лавриненко, Тарас Цушко і Максим Перевалов, за що їм від нас тисяча подяк!!!

Еридаг 2013. Тестування Red Point

Ну і, власне, слово Сергію Максименко:

"Новий 2013 рік розпочався з неймовірної пригоди – сходження на вершину Еридаг. Після теплих Фанських гір зима на Кавказі здалася мені суворою, тим більше, що це перший мій досвід зимового Кавказу (та ще й стіна перепадом в кілометр).

Лізли ми на маршрут Андрєєва – по Північному канту Північно Західної стіни. Маршрут пройдено в 2001 році сильною командою (А. Андрєєв; Ю. Кошеленко; Воронін С; Кривицький А.)

Шостого лютого виїжджаємо потягом з Одеси до Харкова: я, Саня Лавриненко, Тарас Цушко і Максим Перевалов (він разом з Вовою Клебанским планує пройти першопрохід). Вранці нас в Харкові зустрічає Женя Полтавець. Тут же Олексій Шелхаков і Світлана Богословська, які прибули з Криму та продовжать шлях разом із нами. У них в планах закінчити маршрут, розпочатий в минулому році.

Команда альпклуб Одеса

Здаємо речі в камеру зберігання і їдемо до Жені додому їсти плов, слухати про сходження на вільну Корею і дивитися фотки. День проходить непомітно і ось ми в поїзді Харків – Баку. Два дні виснажливої дороги і ми в Дербенті – дуже древньому місті.

Без пригод добираємося в Куруш. Еридаг зустрічає нас напрочуд гарною, не зимовою погодою. «Закинулись» до великої галявини та  почали тягати речі під стіну.

Гарна погода закінчилася раптово. Вранці прокинулися від характерного шелесту – снігопад. Потім сніг йшов із регулярністю метронома, кожні два дні. Щодня, виходячи на обробку, топтали сніг, тому щ  сліди за ніч перемітало та засипало.

Наш маршрут йде по канту стіни. Зліва – величезний "колодязь"- кулуар, що розділяє гору на Еридаг Північнозахідний і Еридаг Головний. Стіна складається з трьох бастіонів – між ними великі полиці. Маршрут дуже логічний, по натуральному рельєфу. Ось тільки рік видався сніжний – простіше йти по більш крутогорбій щілині, ніж в обхід, по засніжених поличкам та пологим плитам.

Сонця на маршруті практично не буває – якщо на першому бастіоні воно з'являлося під вечір, то далі – вічний морок.

Тактика у нас проста – виміряти всі мотузки (шість) і "відриватися". Дійти до хорошої полиці і повторити операцію.

Зима, холоди, Еридаг 2013 Red Point

План вдався частково – до великої полиці ми отримали дві сидячі ночівлі на горбатих поличках. Паралельно лізе команда Шелхакова. Під другим бастіоном полиця хороша, виспалися. Другий бастіон більш рельєфний – кути, каміни.

Red Point в рамках Зимового чемпіонату України з альпінізму

Іноді важко з орієнтуванням, одного разу навіть заблукали, довелося повертатися складним маятником.

Наступне місце ночівлі в середині другого бастіону – дірка...схожа на кротову нірку. Кут переходить в кулуар, що схожий на тунель метро, який призводить до грота, з похилою глиняною підлогою. Побудували полицю з усіма зручностями, вітер не віє, сніг не замітає. Звідси до третього бастіону – п'ять мотузок.

 Red Point в рамках Зимового чемпіонату України з альпінізму

Наступного дня,  під безперервним снігопадом, виходимо в темряві під третій бастіон. Здається, що вершина десь поруч, але реально ще вісім мотузок, не рахуючи простих скель під верхом.

 Red Point в рамках Зимового чемпіонату України з альпінізму

Зустрілися з Олексієм Шелхаковым і Максом Переваловим – вони йшли першопрохід праворуч нас. Далі шлях співпадає, рухатися треба дуже акуратно – багато полиць, завалених камінням.

Погода не змінюється – то снігопади, то ураганний вітер. Гора "відпускала" нас неохоче.

На вершині вітер, майже нічого не видно, не до відпочинку."Радий? – Напевно, точно скажу коли буду в теплі..." Довгий спуск по коліно та глибше в снігу, на нижнє плато.

Підйом на Сельди остаточно вимотав – схоже, "бензин скінчився". Далі спуск по "двійці" і якнайшвидше в Куруш, до людей та тепла.

Все! Пригода закінчилася.

 Дербент. Готель. Автобус.

Дербент. Готель. Автобус. і т. д. Автобус – лайт-версія сидячої ночівлі.

Як ми лізли: загалом повільно і сумно. 2-3 складних мотузки в день. Найскладніше – засніжені скелі без можливості застрахуватися. Каміни другого бастіону додали гостроти – в туфлях не полізеш, страховка рідкість.

Як ми жили: по-всякому. На землі намет Red Point Illusion 2 витримав снігопади й вітри (у 2010 році базовий намет Баск полетів в яр, дивом знайшли).

 палатка Red Point Illusion2 витримала Снігопади та вітер

Перші ночівлі на горі – напівлежачи, двомісний одношаровий намет часто на третину висів в порожнечі, але ми утрьох вміщалися.

Намет Illusion 2 використовувавяся в базовому таборі під Еридагом – жорсткі умови – вітер до 30 м/с, хуртовини. Намет розрахований на 2 чоловік, але втрьох розмістилися тут майже з комфортом. Намет легко витримав сильні пориви вітру, навіть незважаючи на те, що розтягнули  ми його майже абияк – на каменях, не на всі розтяжки (вже говорив, що в 2010 році тут же, під Еридагом, полетів базовий намет баск,  разом з речами і документами). В цьому році намет залишився на місці, полетіли баул і каска, які знайшли в сусідньому яру. Сподобався матеріал підлоги, щільніше ніж у більшості користованих раніше наметів. Ставили без підстилки, не боячись порвати. Зручна система вентиляції – віконця можна відкрити або закрити, не виходячи з намету. Можна використовувати на сходженнях до 5 к. т. (якщо немає проблем з розміром полиць). Я думаю конкурентів, у цієї моделі намету не так вже й багато, враховуючи дуже демократичну ціну та гарну якість.

Щоранку душ із конденсату. Ми в прималофтовских Red Point спальниках ще нормально, а от у Тараса пуховий повільно перетворювався на заморожену ганчірку. Напевно, від пуху взимку треба відмовитися.

Спальники РедПоінт Lightsome 233 відмінний вибір

Cпальники Lightsome 233 добре показали себе в зимових умовах Кавказу. Найбільша проблема взимку – це вогкість в наметі. У нас був одношаровий намет Ferrino. Щоранку спальники були мокрі зверху від конденсату в наметі, але всередині (за 10 днів на горі завжди було відносно сухо), незважаючи на те, що з нами в спальнику ночували вогкі, підмерзлі черевики та рукавички, сушили шкарпетки. Досить не маленькі спальники - виходило залізти прямо у одязі та навіть застебнути змійку. Температура вночі опускалася нижче -20 градусів, при цьому в спальниках Red Point було комфортно. Наш колега Тарас спав у пуховому спальнику іншого українського виробника і постійно мерз – бо спальник все більше набирав вологу і збивався пух. Сушили спальники,  викидаючи з намету на мороз, вони обмерзали і ми струшивали лід. З пуховим спальником такий фокус не проходив. На сидячих ночівлях спальники були повністю зверху мокрі, але до вечора встигали просохнути, навіть на морозі. Дуже вдалий спальник, для зимових умов набагато краще, ніж пух. Саня Лавриненко озвучив таку фразу, що за весь час зимових експедицій перший раз спав у сухому спальнику!

Готували їжу прямо в наметі. Підвісний пальник ще з 2003 року працював як годинник. Загалом, нормальний та звичний гірський побут.

Підсумок виїзду:

Хороший маршрут пройшли в погану погоду. Паралельно з нами Льоша Шелхаков з Максом Переваловим пройшли новий маршрут (розпочато в минулому році Льошею та Свєтою). Всі живі і здорові. Зима закінчилася!

Подяки:

1. Тим хто нас чекав і зустрічав!
2. Рідному клубу Одеса –за допомогу в організації виїзду;
3. П. Леонову і Ш. Шанавазову;
4. Компанії Red Point за якісне спорядження, завдяки якому ми вижили!"

Red Point тестує свої намети та спальники

Під час підготовки цієї статті використовувалися матеріали: alpclub.com.uarisk.rualpine.in.ua

НАСТУПНА УСІ НОВИНИ ПОПЕРЕДНЯ
Залишайся в курсі новин

Підписуйся та дізнавайся першим про новинки та думки експертів

Ви успішно підписались на розсилку.

Закрити