ВПЕРШЕ! Жіночий погляд на туристичне спорядження Red Point
У нашій великій дружній родині – поповнення! Ми раді познайомити Вас з нашим другом – прекрасною, активною та сміливою дівчиною – Раміною Дадашевою!
Сьогодні ми нарешті пропонуємо справді жіночий погляд на туристичне спорядження Red Point! Цікаво? Гайда читати! (відгук подається в авторській редакції та мовою оригіналу):
"Повертаючись в минулому році з зимових Карпат, після невдалого походу по масиву Свидовець та вимушеної відсидки на біостаціонарі під Петросом, ми практично дали собі слово - не їздити в Карпати на новорічні свята, коли погода ще не усталилася. Але ось закінчується листопад, а ми вже укомплектовані квитками в улюблені та дивовижно непередбачувані зимові Карпати! Тому що ніде немає такого Різдва в Україні, таких високих та могутніх смерек – і такого холодного глибокого зеленого неба на заході, як у Карпатах.
Маршрут походу обрали не випадково – рік тому, після декількох днів негоди, хуртовини та білої імли, вже прийнявши рішення про схід з хребта Свидовець на Драгобрат, отримали подарунок від Гір – єдині тридцять хвилин видимості за увесь похід. І це були, звичайно, найкрасивіші 30 хвилин усього походу – постійно дме вітер, що ненадовго розігнав багатоярусні хмари. І захід розмалював всі навколишні гірські масиви, далекі й близькі. А перед нами привільно розкинувся хребет Свидовець, зачаровуючи білосніжними відрогами та крутими кулуарами, що відводить плавну лінію вершин за обрій.. Тоді, проводжаючи сонце, яке розчиняється в аквамариновому повітрі гір, ми вже знали, що повернемося і пройдемо Свидовець взимку – обов'язково.
Цього разу, передчуваючи погодні сюрпризи від Карпат, ми вирішили озброїтися трьохсезонним штурмовим наметом LIGHTHOUSE 2, доброзичливо наданим командою Red Point для сніжних та морозних випробувань. Готувалися до суворих -25, заметів за два метри і сильного вітру на хребті – всі ці "погодні радості", в тій чи іншій послідовності і комплектності, супроводжували нас у попередніх зимових карпатських походах. Судячи з опису, намет нам підходив. Особливо сподобалась вага – при наявності снігової спідниці, намет важить всього 3,125 кг. Крім того, ми сподівалися на його стійкість до вітру і простоту встановлення за будь-якої погоди.
Отримавши намет, насамперед зважили його – ми вже навчені гірким досвідом користування спорядженням різних виробників, які недобросовісно занижують його вагу. У повній комплектності LIGHTHOUSE 2 таки важить заявлені 3,125 кг. Недовго думаючи, залишили чохол вдома, а це – мінус 120 грам. Хотіли було позбутися від частини кілочків, але їх у комплекті виявилося рівно стільки, скільки потрібно для повноцінної розтяжки намету – 16. Таким чином, оскільки в похід ми вирушали удвох, вага намету в 1,5 кг на одну нас повністю влаштовував.
Стінки внутрішнього намету частково виконані з сітки. Нас цей факт не збентежив, враховуючи наявність дуже теплих спальників, заодно вирішили перевірити, як це – з сіткою взимку. Отже, перший візуальний огляд намет пройшов позитивно і поїхав з нами в Карпати.
Треба сказати, що погода в цей раз порадувала різноманітністю. Але улюблені нами сильні морози, що приносять з собою стійку ясну погоду, ще не прийшли. Якраз навпаки, тепле повітря та сильний південний вітер (вночі температура не падала нижче -10-12) віщували швидку зміну погоди. Сніговий покрив у горах був неоднорідним – на висоті до 1300 м, тупаючи по безсніжній дорозі, ми журилися, що тягнемо з собою снігоступи почому дарма. Проте, піднявшись на хребет, ми їх вже не знімали до самого узвозу. Друга ночівля походу трапилася у нас якраз на хребті, недалеко від гори Мала Куртяска – на схилі безіменної вершини висотою 1594 м. Звичайно, ми довіряли намету і були готові, за необхідності, побудувати вітрозахисні стінки, але все-таки постаралися максимально (наскільки це можливо) сховатися за схилом гори, від вітру. Вийшло так собі, треба сказати :) Тому намет пройшов повноцінне бойове хрещення під вітром та на снігу.
Наївно вважаючи, що сніговий покрив на хребті не повинен бути глибоким, спробували докопатися до землі. Та покинули цю затію, не знайшовши землю через півметра :) Для чистоти експерименту спробували поставити його поодинці – але намет не піддався, вітер виривав та надував конструкцію, намагаючись забрати її куди-небудь в Закарпаття. Удвох каркас намету поставили швидко – навіть якщо б ставили вперше, помилитися було б складно – дуги палатки для зручності відрізняються за кольором. Установка тенту очікувано вимагала більше часу – крім основних засувок, якими тент кріпиться до дуг, задіюються й тонкі короткі тканинні зав'язки, які потрібно обв'язати навколо дуги простим вузлом. Треба сказати, що у рукавичках цю кропітку роботу я навчилася виконувати лише з другого разу. Зате порадували чотири фастекси по кутках намету, з допомогою них легко прикріпити тент до внутрянки. Намет відтягнули на всі відтяжки, використавши в якості основних якорів чотири трекпалиці та лопату. Інші відтяжки закріпили за кілочки, максимально закопавши їх у сніг. Снігову спідницю, для додаткової стійкості намету, присипали снігом.
Незважаючи на вітер, що безперервно посилювався, намет вистояв і жодного разу не змусив засумніватися в своїй міцності. Що стосується внутрянки з сітки, то з подивом для себе відзначили, що вона чудово зберігає тепло в наметі. Про все інше – приємно порадувало кількість кишень у внутрянці. Пробували користуватися вентиляційними віконцями, але ніякої функції в них, крім декоративної, не побачили. Обсяг тамбура – достатній, щоб скласти в ньому два рюкзака і за необхідності – готувати їжу. Чого суб'єктивно не вистачило в житловому просторі намету, так це невеликої петлі-кільця у протилежній від входу стороні намету, приблизно на рівні схрещування дуг (таке кільце є на вході намету). Тоді можна було б розтягнути в наметі мотузку – і вішати на неї рукавички та інші дрібні деталі похідного туалету. Ну і повісити газову лампу, бо не завжди вдається поставити намет настільки рівно, щоб забезпечити безпеку встановлення лампи на підлозі.
Нічний вітер пригнав хмари з Румунії та продовжував їх збирати над Карпатами. Стало ясно, що погода змінюється. Час від часу ми потопали в хмарах, але продовжували рухатися по хребту в сторону Близниць. Ночувати планували вже за ними, на полонині Браїлка. Але погода знову втрутилася в нитку маршруту. Близниці затягнуло щільним хмарою, а на підході до гори Стіг ми потрапили в шквальний поривчастий вітер. Сніг тут з хребта місцями здуло геть, оголивши мерзлий грунт. При невдалому крені мене, з вагою 65 кг з рюкзаком, розвертало обличчям до схилу та нестримно несло в його напрямку. Такий швидкісний спуск на Драгобрат в наші плани поки не входив, тому ми прийняли рішення переночувати на перемичці – поруч з верхньою станцію підйомника. Треба сказати, що якби не нові вітрозахисні стінки навколо підйомника з дебелих товстих колод, за якими можна було відносно безпечно поставити намет, нам би довелося спускатися вниз в цей же вечір.
Вночі погода остаточно зіпсувалася. Ми ще встигли побачити сонечко з намету, але до моменту збору хмарність остаточно зачепилася за хребет. Вітер з переривчастого перейшов в постійний. Вирішили сходити в с. Ясіня, плекаючи надію на сходження на Петрос через день-другий. Але дива не сталося – погода в Карпатах змінилася і пішов гарний пухнастий різдвяний сніг. Ще 2 дні ми провели на біостаціонарі ЛНУ, гуляючи по засніжених лісах та виглядаючи погоду для сходження.
В цілому, враження від користування наметом позитивні – 4 бали з 5. В умовах Криму і Карпат намет рекомендується до використання і взимку.
Плюси:
• Міцність конструкції – в досліджуваних умовах не викликала нарікань;
• Добротність використовуваних матеріалів і якість виконання намету – на висоті;
• Вага 3,0 на двох, як для зимового намету зі сніжною спідницею, цілком прийнятний. Можливе використання втрьох на сходженнях. Було б чудово, якби снігова спідниця відстібувалась – таким чином заощаджували би вагу в умовах, в яких її використання не передбачається;
• Зручний внутрішній простір намету і великий тамбур;
• Приємні дрібниці – фастекси для кріплення внутрянки до тенту, довгі відтяжки, хороша фурнітура, безліч кишень всередині намету.
Мінуси:
• Сітчасті тунелі для дуг – як здалося, не досить зручне рішення для штурмового намету, особливо в умовах високої вологості та низьких температур;
• Зав'язки на тенті для дуг – незручно і довго працювати в рукавичках, з липучками зазвичай простіше;
• На вітрі не вдалося поставити каркас поодинці.
Ще раз дякуємо команду Red Point за наданий для подорожі намет LIGHTHOUSE 2!"
Ми говоримо Раміні ВЕЛИЧЕЗНЕ СПАСИБІ за огляд намету Red Point Lighthouse 2 в снігових та морозних Карпатах.Бажаємо у 2013 році гори позитиву, море посмішок, вражаючих пригод, надійних і вірних друзів та попутників! Пропонуємо дружити і далі!
А також запрошуємо всіх, хто вже випробував на практиці спорядження Red Point, поділитися своїми враженнями, оглядами, побажаннями – щоб зробити спорядження Red Point ще надійнішим та зручнішим. Ми будемо вдячні за ваші відгуки та коментарі, а всі активні користувачі отримають приємні сюрпризи від Red Point. Свої огляди надсилайте нам на пошту info(собачка)redpoint.ua вони займуть своє місце на нашій Карті.
Підписуйся та дізнавайся першим про новинки та думки експертів
Ви успішно підписались на розсилку.