Казбек. Частина 3

Продовження звіту "Казбек. Частина 2" — про те, як Володимир Хітріков два рази сходив на Казбек:

Наприклад, форель, порівнюючи її з приельбруською чи польською. Форель, до речі, була дуже хороша. Втім, самий вигадливий рецепт форелі я міг спробувати (відмовився, щоправда), два дні тому, на набережній у Судаку. Коли не зовсім твереза офіціантка, принісши замовлення, на питання: «А де форель?». Відповіла: « А забула я її, хочете, мене візьміть. Забула» ...

І все за кілька центів — тут можна найняти хороших (ну, по крайней мірою, гучних) барабанщиків, які будуть потім довго ходити за тобою, і барабанити, барабанити, в очікуванні премії...

Можна попити водички, радуючи перехожих... Посидівши біля цього фонтанчика, до речі, я остаточно зрозумів, що мені подобаються тільки дівчата...

Подивитися на міст Миру.  До речі, коли ми до нього їхали, таксист перепитав, який міст Миру, чи не Олвіс бува. Він був не правий. На цю штуку міст не схожий зовсім. Подивіться самі.

Коротше, спустившись вниз, дня два, може навіть цілих три, ми були готові не думати про гори, сходження і маршрути.

А загаломТбілісі зараз схожий на велике будівництво без упину. Грузини багато працюють. І дай бог, щоб у них все вийшло.

Хочеться ще сказати дякую організатору цієї експедиції,клубу «СТЕЖКА». А також бренду RED POINT, що забезпечує нам якісне екіпірування для цього сходження.