Безенги або «як перезимувати літо»

Микола Шимко, з яким ми вже добре знайомі з першого сходження на Симанг-Гімал, на цей раз незвичайно "перезимував літо" і ділиться з нами цікавинками останніх сходжень:

"Після розгляду декількох варіантів «як перезимувати літо», остаточний вибір випав на вже знайомі Безенги. Це дуже цікавий район з великими можливостями  та добре розвиненою інфраструктурою. Всі ці фактори й стали вирішальними при виборі району.

Почали діяти відповідно до складеного плану. Спочатку сходили на Курсантів 2-Б, а потім спустилися вниз. Перечекавши негоду, пішли розминатися далі, з Мішею Мирончаком на Місіс-Тау, маршрут Шевченко(5Б). Маршрут дуже приємний, нам пощастило лізти по сухих скелях, по переважно монолітному рельєфу. Найскладнішим завданням було лізти за описом, яке нагадувало загадки з квесту. У підсумку вирішили не намотувати метраж по полицях гребеня Місіс-Тау, тим самим трохи ускладнивши та випрямивши маршрут. У 16.10 були на снігу під вершинною вежею, за цей день пролізли близько 20-25 ділянок (хто ж їх рахує!).

Далі – до вершини, по маршруту 4-Б. Вирішили сходити на наступний день бо ж поспішати особливо нікуди (ми так думали). Але було одне «АЛЕ» – снігопад, який розпочався вночі, тривав весь наступний день та ще одну ніч. Періодично розкопуючи намет від маси снігу, яка навалилася. В голові спливали спогади про нашу шестиденну зимову відсидку на Монблані, де все приблизно так само і починалося. Після другої ночі на снігу вирішили прориватися до вершини, незважаючи на снігопад, що тривав і далі.

Видимості немає, свіжого снігу випало близько півметра. Така кількість снігу трохи тримає в напрузі. Потоптавши деякий час сніг «в нікуди», вирішили спускатися вниз, поки є така можливість, та й не хотілося розминочним сходженням займатися.

На цьому етап розминок для нас закінчився. За планом лізти по індивідуальному плану на Іт-Каю. Ця стіна має величезний потенціал. Маршрут вийшов цікавий, де багато лазіння та ІТО на рішучість з мізерною страховкою. Орієнтовна складність маршруту 6А. Час проходження 3 дні.

Після цього спустилися вниз, відпочили кілька днів та  не змінюючи нашої Безенгійської традиції -ходити на сходження по вихідних, вийшли на підхід . У планах траверс Безенгійської стіни зі стартом по м-ту Томашека 5Б.

З Хижки вийшли в 2-00, погода була чудова , йдемо вчотирьох, на маршруті досить багато снігу і льоду. Протяжний маршрут, але без технічних труднощів.

Маршрут пройшли з однією ночівлею. До 16.00 були на вершині, до того часу погода зіпсувалася, подальший рух став доволі складним скрутним  - видимість була всього кілька метрів. Спустилися на північ метрів 20, викопали майданчик під намет і влаштувалися на нічліг. Наш спокійний сон тривав не дуже довго, близько півночі до нас прийшов грозовий фронт, перед його приходом ми встигли викинути з намету залишки карабінів і тому подібне. А далі все за класичною схемою: почалися "веселощі", блискавки били з страшною силою в 10-20 метрах від намету, а нас час від часу пронизувало залишками енергії...

Наслідки удару блискавок

А на наступний день ми викопали печеру і продовжили перечікувати негоду. Наступні дві ночі вже не викликали настільки гострих відчуттів.

Прогноз обіцяв один день погоди і 4 дні шторму. Отримавши прогноз, ми вирішили використати день погоди для спуску зі Шхари, а свій шанс на траверс перенести на наступний раз.

Під час сходжень, використовував спальник Red Point Lightsome 100 з прималофту. Який зарекомендував себе в умовах з підвищеною вологістю з найкращого боку. За рекомендацією Володимира Андрійовича Хітрікова використовував замість стандартного компресійного мішка, звичайний нейлоновий. Що дозволило знизити вагу спальника до 750 г!

Дякую за підтримку команду Red Point! ;)"

Автор: Микола Шимко

Джерело: alpine.in.ua