Проблема конденсату в наметі знайома всім досвідченим туристам, адже всі колись були новачками. Ми покликали на допомогу нашого експерта Максима Лазаренка та попросили детально описати, що таке конденсат і як з ним боротися. Максим описав кілька варіантів вирішення проблеми, яким із них користуватися, вирішувати вам, але ми рекомендуємо випробувати кожен із них.
І, звичайно ж, підкажемо, як йдуть справи з конденсатом у наметах Red Point. Що ж, уперед!;)
.jpg)
"Я ледве відкриваю очі. Темно та мокро. Ногам чомусь холодно та липко. Обличчя мокре?! WTF?! Щось прилипло до голови ... Я що, заснув учора у ванній? Це що - сльози? Намагаюся повернутися набік та підвестися – отримую тонкий холодний потічок за комір, тож з дикими прокльонами остаточно прокидаюся. Я в наметі, намет в горах. Всю ніч у горах валив дощ і нас найжорстокішим чином ПРОКОНДЕНСАТИЛО. Спальники мокрі, шмотки мокрі, ми мокрі, УСЕ МОКРЕ! Ласкаво просимо до пекла тих, хто замість уроків фізики в школі сьорбав пивко у сусідньому дворі та інструктора в тур. клубі слухав лівою пахвою."
Дана стаття присвячена поясненню того, що таке конденсат у наметі, чому, як, коли та де він утворюється, яким чином цього мікро стихійного лиха можна запобігти. чи, хоча б, мінімізувати.
Це була лірика, а тепер – фізика.
Це конденсат, дитинко.
Конденсат (у контексті даної статті) – продукт переходу водяної пари, що знаходиться у повітрі, з газоподібного стану в рідке.
До речі, у фізиці «пар» та «водяні пари» описуються як різні явища. Пар – це, власне, вода в «рідкій» формі, яка міститься у повітрі у вигляді мікрокрапель.
Туман – це пар, або конденсат, який випадає прямо в повітрі. водяні ж пари – невидимий газ, вода в газоподібному стані.
Повітря здатне утримувати в собі в газоподібній формі (водяні пари) певну кількість вологи при певній температурі. І чим нижче температура повітря, тим менше води у формі газу воно може в собі утримувати. Відповідно, чим температура вище – тим більше.
Коли температура повітря знижується, а також у разі зіткнення повітря з холодними предметами, настає момент, коли температура повітря досягає так званої «точки роси». У цей час починається нестримний процес осідання зайвої вологи на холодну поверхню у вигляді цієї «чортової» роси – конденсату.
Коротше кажучи, точка роси (або точніше – температура точки утворення роси) – це температура повітря, при якій випадає конденсат. Настає тоді, коли повітря, насичене водяними парами на 100%, при контакті з холодною поверхнею починає «скидати» всю зайву рідину (нам на голову ((().
На завершення короткого курсу фізики для потопаючих у наметах хочу відзначити таку штуку, як парціальний тиск водяної пари (далі ПТ). Для кожної температури повітря є своє максимальне значення. Пари води рухаються з області з високим ПТ в область із низьким – у нашому випадку із зігрітого диханням теплого намету назовні крізь його стінки, на поверхні яких власне їх і «нахлобучують» досягненням точки роси.
Так отримується конденсат.
Чортова роса: як, коли, де та чому?
Рухаємося далі від теоретичної та нудної фізики до конкретних походно-експедиційних понять. У бойових умовах конденсат у наметах утворюється:
1. На зовнішніх стінках намету – у вигляді ранкової та вечірньої роси;
2. На внутрішній поверхні зовнішнього тенту та/або внутрішнього намету через:
• Дихання людей, що знаходяться у наметі. Одна людина видихає на добу 2 літри води (у формі водяної пари, звісно). Видихуваний пар об'єднується із парою, яка вже присутня у повітрі, що надходить до намету, і тим самим підвищує відносну вологість внутрішньонаметового повітря;
• Власне повітря, що надходить до намету. Воно може вже на вході мати високу відносну вологість, наприклад, під час зливи;
• Мокрий одяг та спорядження, що знаходиться всередині намету;
• Випари від землі та рослинності, на яких стоїть намет;
• Приготування їжі всередині намету. Час топки снігу + годину варіння з нього макаронів = піввідра конденсату;
• Невдало обране місце біваку. Є така прикмета: якщо ви поставили намет прямо біля водойми або в сирій низьколежачій западині, це - до внутрішнього дощу. Бо волога в повітрі накопичується, вночі температура падає і ... далі все за схемою.
Безпосередньо під час життя вночі у наметі відбувається наступне:
1. Вночі температура починає падати (іноді стрімко), особливо якщо піднімається вітер і температура тенту намета починає знижуватися.
2. Група товаришів у наметі з оглушливим хропінням та іншими звуковими спецефектами виділяє тепле вологе повітря.. Мокрі наскрізь черевики, шкарпетки та штормівки також нахабно беруть участь у справі збільшення вологості повітря.
3. Місце зустрічі змінити не можна: тепле повітря зсередини зустрічається в точці роси з холодними внутрішніми стінками намету.
4. І в разі, якщо ніч безвітряна, а намет недостатньо вентилюється, надмірна волога залишається всередині намету. Коли температура стінок намету впаде НИЖЧЕ точки роси, ми отримаємо неповторний і стійкий конденсат у рідкому вигляді. А якщо температура падає нижче 0, то внутрішні поверхні покриваються тонкою та прекрасною кіркою під назвою «іній».
5. ... і кулебяка готова :)
.jpg)
Ну, а тепер про рішення
Пункт номер 0 при вирішенні проблеми конденсату такий: конденсат – явище природне та неминуче, і, при певному поєднанні факторів (температури, вологості повітря, сили або слабкості вітру) та несприятливому місці установки намету, він все одно буде. Питання лише в тому, якими правильними діями його зменшити.
Рішення №1 – сучасний двошаровий намет
Власне, сучасний двошаровий намет тому і виник, що, настраждавшись в одношарових брезентових парусинових або нейлонових «трунах», прогресивне мандруюче людство конкретно втомилося від конденсату та створило намет із 2 шарів.
Зовнішній тент, що захищає від дощу та вітру, відділений від внутрішнього спального відсіку повітряною перегородкою. Вона є основним вентиляційним каналом, через який холодне повітря, що проникає в щілину між кромкою тенту та землею, видуває зайве тепле та вологе повітря через верхні вентиляційні вікна, тим самим перешкоджаючи утворенню більшої частини конденсату.
Тепле вологе повітря проходить наскрізь через нещільну тканину або «сітку» стінки спального відсіку та зустрічає свою «точку роси» на зовнішній стінці.
І якщо намет:
• правильно скроєний;
• якісно розтягнутий (особливо на відтяжки, вшиті в середини стінок тенту, що не дає стикатися тенту та стінкам внутрішнього намету);
• має оброблену поліуретаном або силіконом внутрішню поверхню тенту;
то утворені краплі конденсату зісковзують, як з гірки, по стінці вниз, не встигаючи випасти на наші голови та шмотки у вигляді тривалих та таких ненависних опадів.
Любителям одношарових ультралегких наметів (навіть із мембранних тканин) в плані конденсату не позаздриш. Навіть найкрутіші суперсучасні наметові мембрани адекватно «випльовують» вологу назовні тільки до певної плюсової температури. Для таких наметів частковим вирішенням цієї проблеми є тільки грамотна вентиляція та встановлення палатки в правильному місці з урахуванням напрямку вітру.
Рішення 1.2 – система вентиляції намету
Важливо розуміти, що, яка б крута вентиляційна система не було реалізована в наметі, перешкоджати утворенню конденсату (а як ви зрозуміли, це в основному температурне явище) вона не може. Вона може лише збільшити продувність намету – тепле вологе повітря видувати крізь вікна. Тобто використовувати принцип природної вентиляції, яка цілком і повністю залежить від 3 зовнішніх факторів: температури повітря, швидкості та напрямку вітру.
Природна вентиляція намету працює так:
1. При вітрі з навітряної (звідки дме) сторони утворюється підвищений, а з підвітряної (в який бік дме) сторони намету знижений тиск. Через отвори в конструкції (двері, вікна, отвір між тентом та землею) повітря з навітряної сторони входить, а з протилежного – виходить. Чим вище вітер та різниця тиску на вході та виході, тим повітря рухається інтенсивніше;
2. У холодного та теплого повітря різна щільність, що призводить до руху повітряних мас. Холодне повітря осідає, тепле повітря всередині намету спрямовується вгору. Чим дужча різниця температури, тим вище швидкість вентиляції.
3. Але головним елементом в природній вентиляції все-таки є перепад висоти між підлогою та стелею намету.
.jpg)
Вентиляція в сучасних наметах здійснюється шляхом:
• створення максимального об’єму внутрішніх наметів (конструкції типу "тунель" (Red Point Tavrika 4) або ХАБ (Red Point Space 2);
• максимального рознесення по висоті та довжині отворів «входу» та «виходу» для повітря. Так, наприклад, у більшості американських 2-шарових наметів зовнішні тенти роблять «непристойно» короткими, оскільки мабуть прорахували, що краще один раз в сезон «потерпіти» сильний боковий дощ, ніж всю дорогу обливатися конденсатом. До того ж серед американського аутдору популярна концепція «крутий спальник у водонепроникному бівачному мішку + продувний по низу намет»;
• створення великих вентиляційних вікон внутрішнього намету – вставок із сітки. Ця концепція повною мірою реалізована у всій колекції наметів Steady та Steady EXT: верхня третина стінок спального відсіку виготовлена із сітки низької щільності;
• у двошаровому наметі створення якомога ширшого простору між зовнішніми та внутрішніми стінками. У наметах Red Point Steady та Steady EXT цей пункт реалізований за рахунок спеціального крою тенту, який робить намет (згинаючи дуги) максимально «кулястою», та подовження внутрішніх відтяжок. Також слід зазначити, що в наметах Red Point реалізована міксова технологія з кращих американських та європейських рішень. Край тенту досить низько прилягає до землі, а поєднання великої кількості сітки у верхній частині намету та великих вікон у самій верхній точці куполу намету дозволяє організувати вентиляцію оптимальним чином;
• створення правильно сконструйованих вікон у зовнішньому тенті з максимальною площею, які мають грамотний захист на випадок вітру.
Влаштовуючи у наметі нічне провітрювання, не забувайте, що:
• ви нерідко можете злегка відкрити нижній вхід до тамбуру;
• в екстремальних наметах, забезпечених сніговими спідницями типу Red Point Illusion та Lighthouse, є можливість «закатати» спідницю, пристібнувши до тенту на гудзики. Якщо сильний дощ при плюсовій температурі не дозволяє «закатати» спідницю, то завжди можна відтягнути нижній край тенту, прив'язавши додаткову відтяжку до гудзика, що фіксує спідницю, тим самим збільшивши вентиляційний зазор.
• намети потребують провітрювання не тільки, коли жарко, але й коли холодно. при низькій температурі протиконденсатна вентиляція навіть важливіша, ніж при плюсі.
На сьогоднішній день правильно реалізована система вентиляції намету – основне рішення в боротьбі зі зайвим конденсатом.
Рішення номер 2 – використовувати вітер
Якщо ви поставите намет таким чином, щоб вітер наскрізь проходив через систему вентиляції, ККД вентиляції намету збільшиться в кілька разів. Тут є ряд тонкощів. Окрім розуміння, як дмуть вітри на тому чи іншому рельєфі, потрібно мати хороший непродувний спальник, непродувну шапочку, а також вміти грамотно розташувати себе та спорядження всередині намету. Це вміння приходить тільки з досвідом.
Рішення номер 3 – ставати на бівак у правильному місці
Уникайте вологих низин, западин та всяких інших затишних заглиблень, якщо не хочете отримати порцію відмінного свіжого конденсату під ранок. Також уникайте заплавних лук, берегів озер та інших джерел вологого повітря. Але й не слід ставити табір на продувних височинах. Оптимальне рішення, як завжди, посередині. Пам'ятайте, що під деревами вночі тепліше, так як вони утримують тепло та генерують навколо себе окремий мікроклімат.
Рішення 4, 5 та 6
• Спати меншою кількістю народу в наметі;
• Обирати намети з великим внутрішнім об'ємом – типу «напівбочки» зі зовнішніми дугами;
• По можливості сушити змокле шмаття та снарягу перед закладкою в намет.
На закінчення – кілька суперкосмічних та радикальних рішень по боротьбі з конденсатом від народних outdoor-умільців:
• Придбати 2 «трупні ковдри», тобто плівки з фольги для виживання, склеїти їх, прорізати під розмір днища та стелити під підлогу намету при встановленні. Ваги та об’єму у такого «спорядження» мінімум, але при цьому воно чудово ізолює від води, грунтових випарів та захищає дно намету від механічних пошкоджень.
• Беремо банку, кладемо всередину свічку-таблетку, запалюємо та підвішуємо під куполом палатки на безпечній відстані. Свічка горить години 4, температуру підніме досить швидко (прогріває тент та перешкоджає конденсатоутворенню).
• Взяти банку з жерсті (з-під турецького печива, наприклад), насверлити в ній купу мікродирочок та залити силіконовим гелем. На ніч банку класти в тамбур перед закладкою, злегка підігрівши біля багаття.
• Вшити в намет маленький рукав-тубусік, в нього вставити комп'ютерний міні вентилятор-кулер, приєднаний до акумуляторного блоку, та солодко засинати під шелест лопастей.
Ось, мабуть, і вся історія про наметовий конденсат і непримиренну боротьбу з ним.
У якості короткого резюме. Тільки правильно підібране якісне спорядження (типу RedPoint) у поєднанні з грамотними діями (як вище описано) подарують Вам затишну ночівлю при найнесприятливіших погодно-температурних умовах. Нехай у Вас все вийде!
До зустрічі на сторінках redpoint.ua
Макс Лазаренко
пошук
