Норвезькі пригоди та випробування для Red Point Illusion 2

Казкова природа та сувора погода – подорожі в Норвегію запам'ятовуються не тільки красивим краєвидами, а й багатьма випробуваннями, які доводиться пережити мандрівникам. У таких подорожах якісне й міцне спорядження – must have. Чи впорається Red Point Illusion 2 із суворими скандинавськими вітрами, снігами та дощами?

Фотограф, художник і мандрівник Артур Абрамів поділився з нами своїм досвідом і написав цікавий відгук про якість намету Red Point Illusion 2, який стійко витримав випробування дійсно екстремальними погодними умовами.

Про маленьку “нерухомість” Red Point Illusion 2

Цей намет є не лише нашим домом у подорожах, ця окрема одиниця стала справжньою легендою. То намет показують по телебаченню, то він з'являється на сторінках всесвітньо відомого журналу “National Geographic”.

Просторий і непристойно витривалий – такими словами я опишу враження від цього жовтого красеня. Шостий рік ми з дружиною використовуємо його у своїх подорожах, назву лише кілька яскравих місць, де побувала ця “нерухомість”: льодопад Nedre Buarbreen, фіорд Ersfjorden, вершини Olstinden та пік Hammarskaftet, острів Сенья, пляж Utakleiv, пік Сегла, а також усі Карпати. Дуже часто намету доводилось демонструвати свою витривалість, а це, я скажу, один із його основних козирів.
Тож розповім коротко про особливості. Цей намет – «чиста» двійка, з двома входами та величезним внутрішнім простором. Дно потовщене, в нашому випадку – 68 d. Це дозволяє встановлювати намет в ускладнених гірських умовах і не тривожитись за пошкодження тканини. На шостому році регулярних подорожей я й досі не використовую футпринт, хоча дно вже почало злегка набирати вологу.

Виробник заявляє, що намет створений для екстремальних умов, з цим я цілком згодний. Дизайн дуже класний, добре підібрані кольори – те, що треба для гарної фотографії. Окремо відзначу наявність великих кишень по довжині намету, ми часто повністю витягаємо все з наплічників, завдяки цьому необхідні речі опиняються під рукою, розфасовані по кишенях.
У нас було багато історій, коли здавалося, що намет доведеться “списати”, але після всього цього він і далі живе. Розкажу декілька ситуацій.

Я фотограф, тому шукаю важкодоступні місцини, де теоретично можуть бути неймовірні краєвиди, щоб зробити не просто популярні фото, а подекуди, можливо, відкрити з нових ракурсів маловідомі місця. В одному з таких місць ми стали на ночівлю. Єдина рівна ділянка для намету була вкрита фірном, тому зафіксувати намет кілками не змогли. Зранку ми залишили намет з усіма речами, зафіксувавши льодорубом, та спустилися фотографувати місце, де зійшла лавина. Через деякий час, подивившись в сторону намету, нам здалося, що він незвичної форми, але через велику відстань добре роздивитися не змогли. “Призумувавши” на фотоапараті, ми побачили, що намет лежить поламаний на боці. Як наслідок, зламались тільки 2 секції в дузі. Тканина ніде не пошкодилась, попри зазубрені кінці поламаних дуг.
Інший випадок відбувся на півночі, і це було суворе випробування для нашого намету. Ми ночували на паркінгу біля фіорду. Намет стояв на асфальті, тож він не був зафіксований кілками. В момент, коли це трапилось, намет уже був пустий. За декілька хвилин порив вітру підняв його та кинув у сторону фіорду, він пролетів із десять метрів і зупинився на єдиному дереві, яке росло перед фіордом. Якби не дерево, наш намет поплив би. Оглянувши його, ми побачили, що тріснули лише деякі секції дуг.
На півночі Норвегії за полярним колом нам довелося пережити в наметі північно-скандинавський шторм. Це була найбільш драматична зміна пір року. Тоді думки були про те, щоб наш намет на краю світу витримав увесь цей жах. Ми знайшли місце, хоч трошки захищене від вітру (на нашій висоті він сягав швидкості 90 км/ч, на висоті ж 1000 м – майже 200 км/год). Звук нагадував реактивний літак. Все це тривало 3 дні: вітер, дощ і знову вітер, дощ. Все стало трошки краще, коли на північ прийшла зима. Це було казково, хоча намет доводилось регулярно відкопувати, бо за темний час доби (а тоді був період полярної ночі) його постійно засипало. В таких умовах він простояв тиждень і жодного разу не промок.
За ті роки намет не раз мив сильний дощ, перевертав штормовий вітер, та навіть його снігову спідницю жували норвезькі вівці. Все ж “дім” далі гідно служить нам в подорожах. Серед усіх плюсів можу назвати лише один мінус – вага. Також додам, що рідні дуги, як і сам намет, дуже витривалі. Ламаються та тріскаються вже замінені секції від інших виробників. Не секрет, що в таких випадках зламані дуги можуть порізати намет, але це не про наш Illusion 2.